Шкоропад В. Погребальный обряд племен поморско-клешевой культуры на Волыни во II половине I тыс. до н.э.

// Робота виконана на кафедрі історії світових цивілізацій Волинського державного університету ім. Лесі Українки

Вы находитесь: Археология.PУ => Железный век => Публикации on-line

Даних для характеристики поховального обряду племен поморсько-кльошової культури на Волині мало. 3 61 поховання, відкритого у 12 різних пунктах, 34 досліджено на могильнику в Головно, ще 9 поховань відкрито в Гущі і 5 в Млинищах, а решта - належить до випадково відкритих в 20-30 роках XX ст. [4, 6І-66; 2, 2І-23; 7, 204; 9, 61].

Аналізуючи поховальний обряд, ми виходитимо з того, що за археологічними джерелами його можна розглядати як сукупність певної кількості ознак: 1) топографія і характер могильника; 2) тип поховань; 3) конструкція могили; 4) деталі захоронення; 5) характеристика супровідного матеріалу.

Могильники даної культури розташовані переважно на півночі (Головно І-ІV, Гуща, Любязь) і на заході (Млинище) Волині. В південній і східній частинах цієї території відомі лише поодинокі поховання (Белз, Жуличі, кам'янка-Бугська, Хрінники, Носачевичі, Лепесовка). Таке розмежування поховальних пам'яток не випадкове. Можливо, воно відображає реальну картину заселення цієї території поморсько-кльошовими племенами. Поодинокі поховання, очевидно, були результатом швидкого просування деяких груп цих племен через Волинь на південний схід. Аналогічні поховання були виявлені в Подністров'ї (Вільхове, Увісла, Чернилів Руський), що підтверджує цю думку. [21,104-105, XXX,7, XXVIII, 3; 1].

Всі відомі на Волині могильники поморсько-кльошової культури ґрунтові. За топографією вони дещо різняться між собою. Поховальні пам'ятки на півночі даної території, як правило, займали піщані підвищення, оточені заболоченими луками (Головно, Гуща, Любязь), а на заході - першу надзаплавну терасу Західного Бугу (Млинище). На терасах знаходились і деякі з відомих нам поодиноких поховань (Хрінники, Лепесівка).

Подібну топографію мають і могильники поморсько-кльошової культури на Мазовії (Гульчев, Венцлавичі, Клубуков) [10, 193-194]. Польські дослідники стверджують, що розташування могильників на підвищеннях серед боліт, або над руслами річок, є характерною ознакою цієї культури для всієї території її поширення [18, 144; 15, 304; 12, 140]. На їх думку, це явище пов'язане з анімізмом, а звідcи намагання наблизити могильники до тих природних умов, в яких знаходились селища.

Племенам досліджуваної культури на Волині, як і на основній території, властивий тип кремаційних поховань.

За способом захоронення решток кремації в землі можна виділити п'ять типів поховань: 1) урнові; 2) підкльошові; 3) ямні (безурнові); 4) в кам'яній обставі; 5) поховання - кенотафи (рис. 9).

Урнові. В похованнях цього типу залишки кремації зсипалися в горщик, який ставився на дно ями і засипався землею. Цей тип представлений лише на могильниках в Гущі, Млинищах та Головно І, а також поодинокими похованнями в Хрінниках та Носачевичах [2; 9, 42]. Даних для реконструкції ям дуже мало. Лише в одному випадку вдалося простежити контури ями (окреме поховання в Хрінниках). Вона мала округлу в плані форму діаметром 0,8м і глибину 0,6м від рівня виявлення. Стінки ями звужувались донизу.

Такий тип поховань відомий на могильниках поморсько-кльошової культури Мазовії (Пасіконі, Варшава-Грохув) і Білорусії (Дрогичин, Тростяниця). Власне він є характерним для лужицької культури і під її впливом поширився в культурі підкльошових поховань і поморській [6, 4З-44; 8,1З-14; 19, 153, 173-175].

В кам'яній обставі. В похованнях такого типу урна з рештками кремації була обставлена у кілька ярусів камінням. Зустрічаються дві форми такої обстави. Найчастіше - це імітація ящика розмірами від 1,4х0,9 м (Головно, І, пох.1, Головно ІІ, пох. 26) до 2,3 х І,4м (Головно ІІ, пох. 6, 17) і висотою 0,4-0,5м. Дно такого ящика в ряді випадків також викладалося камінням (Головно П, пох. 17). Іншою формою є кам'яна обстава у формі кола діаметром 0,6м (Головно ІІ, пох. 10). Урна в похованнях цього типу знаходилась посередині ящика, кола.

Цей тип поховань зустрічається на змішаних, поморсько-кльошових, могильниках Мазовії і Білорусії. Він з'являється тут внаслідок міграції племен поморської культури зі своєї території Гданського Помор'я на схід і є видозміненою формою скринькового (збудованого з кам'яних плит) типу поховань, характерного для цієї культури. Ряд дослідників вважають, що поховання в кам'яній обставі в поморській культурі з"являються внаслідок її зіткнення з племенами лужицької культури в кінці гальштату і початку латену [20, 129; 10, 195; 6, 43 - 44; 8, 184].

Підкльошові поховання. В похованнях цього типу рештки кремації пересипались в урну, яка накривалась великим горщиком - кльошем (Головно І, пох.2,3, Головно ІІ, пох.1, 2, 8, 9, 27), або були просто зсипані на дно ями і накриті кльошем (Головно ІІ, пох.1,3). В похованнях №1 і 8 могильника Головно ІІ вдалося простежити контури могильних ям. Вони були округлої форми і діаметром 0,6 і 0,8 м і глибиною - 0,65м від рівня виявлення.

Поховання підкльошового типу відомі на всій території поширення поморсько-кльошової культури, але основна їх концентрація спостерігається в реґіоні Мазовії і Підляшшя, де вони утворюють цілі могильники (Варшава - Генрікув, Трансбур і ін.) [19, 169-170, гус.91; 22, 229-231; 14, 235-330; 7,195; 6, 43-47; 4, 62-65].

Ямні (безурнові) поховання. В цих похованнях захоронення перепалених кісток здійснювалось безпосередньо в ямі, як правило, округлої форми діаметром від 0,3 м (Головно ІІ, пох.19) до І м (Головно ІІ, пох. 21) і глибиною від 0,4 м (Головно ІІ, пох.21) до 0,7м (Головно ІІ, пох.22) від рівня виявлення.

Безурнові поховання зустрічаються практично на всіх могильниках поморсько-кльошової культури Польщі і Білорусії. Цей тип поховань генетично пов'язаний з лужицькою культурою [6, 43-47; 7, 198; 17, 36-42; 16, 136-137; 11, 34-52].

Кенотаф. Це поховання без залишків людських кісток. Найчастіше вони імітують ямні, діаметром 0,3 - 0,7 м і глибиною 0,6 - 0,9м (Головно ІІ, пох. №29-33) поховання, але зустрічаються і інші типи - в кам'яній обставі (Головно П, пох. №28), урнові (Головно ІІ.пох.5).

Кенотафи в поморсько-кльошовій культурі на основній території зустрічаються рідко. Найбільше їх скупчення спостерігається на Гданському Помор'ї - основному реґіоні поморської культури [4, 62-64, рис.28,8; 29, 1; 19, 156; 8, 48-49, рис. 42; 18, 45-47, VШ].

Таким чином, поховальний обряд племен поморсько-кльошової культури на Волині характеризується різновидністю типів.

Проте співвідношення цих типів на пам'ятках не однакове (таблиця 1). Урнові поховання становлять більшість лише на двох могильниках: Гуща (з 9 поховань - 5 урнові) та Млинище (з 5-3 урнові), а на могильнику Головно ІІ вони відсутні. Загалом, з урахуванням поодиноких захоронень, з 61 дослідженого на сьогодні поховання - 12 були урнові, що становить 19,7%. Поховання в кам'яній обставі зустрічаються на могильниках Головно І і ІІ, але ніде не переважають. В Головно І з 7 поховань лише одне було в кам'яній обставі, а в Головно ІІ з 34 - тільки 5 мали кам'яну конструкцію могили.

Загалом на Волині цей тип поховань складає 14,7%. Підкльошовий тип поховань, як і попередній, також належить до нечисленних на волинських пам'ятках. Серед них він зустрічається лише на могильниках Головно І - це 2 поховання з 7 (28,5%), і Головно ІІ - 5 поховань з 34 (14,7%). Серед поодиноких захоронень цей тип не зустрічається. Загалом підкльошові поховання на Волині становлять 11,5% (7 пох. з 61). Найчисельнішу групу поховань на поморсько-кльошових пам'ятках Волині становлять ямні (безурнові) поховання. На могильнику Головно ІІ вони складають майже половину з усіх поховань (16 пох. з 34), а на інших більше третини (Гуща 4 пох. з 9; Млинище 2 пох. з 4; і т.д.). Загалом по волинських пам'ятках доля ямних поховань складала 36% (22 пох. з 61).

Подібне співвідношення урнових, підкльошових та поховань в кам'яній обставі спостерігається і на основній території поморсько-кльошовій культури. Але, ямні поховання складають дуже низький відсоток. На могильнику в Міхалково з 48 поховань 3 були ямними, в Пасіконю - з 8 одне ямне, в Трансбурі із 123 поховань - 13 були ямними і т.д.

Загалом ямні поховання на могильниках поморсько-кльошової культури на Мазовії складали біля 7% [20, 40, 2; 14; 19].

Щодо планіграфії могильників, то слід зазначити, що поховання в ряді випадків утворюють групи, які складалися з одного або кількох типів. Такими можуть бути скупчення ямних (безурнових) захоронень в північно-західній (пох. №№18-19, 22-24) ямних і підкльошових в західній (пох. №№13-15, 19) і південній (пох. №№2-5, 7, 8), в кам'яній обставі, ямного і підкльошового в західній (пох. №№1, 10, 34) і південно-східній (пох. №№11, 26, 27) частинах могильника Головно П. Кенотафи утворювали окрему групу, що знаходилась на периферії цього ж могильника. На могильниках Головно І і Млинище таких скупчень не спостерігається. Поховання на них були розташовані рівномірно по всій площі. [4, 23; 2]. Подібні групування кількох типів поховань спостерігаються і на підкльошових могильниках Мазовії [22].

В переважній більшості поховань кальциновані кістки недбало відчищені від залишків кострища. Лише в підкльошовому похованні №3 з могильника Головно ІІ вони були старанно відчищені від попелу, і, можливо, промиті водою [4, 63 ].

Заповнення ямних поховань складалося з піску перемішаного із залишками вогнища. Кальциновані кістки знаходились серед цієї маси без певного порядку. При цьому, кількість кальцинованих кісток часто-густо незначна.

Рештками кострища були обсипані і два підкльошових поховання з Головно ІІ (пох. №№2, 8).

Залишки поховального вогнища виявлено також і в кенотафах (пох. №№29-33, Головно ІІ).

Поховання з необчищеними кістками в поморсько-кльошовій культурі зустрічаються спорадично, і своїм корінням сягають в середовище лужицької культури. На території Волині вони зустрічаються раніше в локальній черепино-лагодівській групі [3, 87 ]. Засипання підкльошових та урнових поховань рештками поховального вогнища - явище в досліджуваній культурі дуже рідке. Натомість, цей звичай є найпоширенішим серед середньо- і пізньолатенських пам'яток скандінавії [5, 188-189, 7, ІV ].

Ямні поховання з залишками кострища широко відомі у вище названій культурі на основній території, але ніде не переважають [17, 66 - 67; 14, 293 ].

Урни в похованнях, як правило, прикриті. Найчастіше накривками служили миски (Головно І, пох. № З, Головно ІІ, пох. №№6, 8-10, 17, 26) і рідше - спеціальні накривки (Головно І, пох. №1, Млинище, пох. №1). Відкриті урни зафіксовані в двох похованнях на могильнику Головно П і в поодинокому похованні в Хрінниках.

На основній території поширення поморсько-кльошової культури зустрічаються обидва способи накривання урн, але найпоширенішим е накривання їх мисками [10, 212; 12, 163; 16, 62, 143; 19].

В похованнях №№2 і 3 з Головно 1, 3, 8, 9 - з Головно ІІ в кльошах, які накривали урни, було відбите дно. Глибина залягання цих поховань виключає можливість їх руйнування в наш час. Очевидно, ми маємо справу із спеціальними ритуальними діями, пов'язаними з поховальним обрядом.

На суміжній території Польщі звичай руйнування нижніх частин поховального посуду спостерігається серед пам'яток підкльошового типу, а в поморського - відсутній. Генетично він пов'язаний з лужицькою культурою. [12, 163 - 164; 14, 266, XIII, 1; 22, 229-231, IX, 4, II, 7, 1; 8, 14].

Супровідний інвентар в похованнях зустрічається рідко і не відрізняється.

Таблиця 1. Співвідношення типів поховань на могильниках поморсько-кльошової культури на Волині

різноманітністю. В ямних похованнях - це, як правило, фраґменти кераміки, які були скинуті разом з рештками вогнища в яму, а в урнових - миски, горщики, кухлі і плоскі глиняні диски. Приставки в похованнях зустрічаються в таких комбінаціях: миска і глиняний диск (Головно ІІ, пох. №8), миска, горщик і глиняний диск (Млинище, пох. №1), 3 миски, 2 горщика і глиняний диск (Головно ІІ, пох. №5), горщик (Головно ІІ, пох. №26). Закономірностей в їх розташуванні не простежується. Вони могли знаходитись поруч з урною або під нею. В двох похованнях з могильника Головно ІІ урни і приставки знаходились на плоских глиняних дисках, які були покладені на дно ями.

З інших речей - виявлена бронзова фібула, яка знаходилась в урні поховання №10 з Головно ІІ. В двох похованнях зафіксовано наявність вдруге перепаленої кераміки (Головно ІІ, пох. №5, зруйноване поховання Головно І).

Аналогічна картина спостерігається і на основній території поширення даної культури [12,164; 13,118; 18,146-148,156-157].

Таким чином, поховальний ритуал поморсько-кльошової культури на Волині в цілому подібний до ритуалу даної культури на основній території. Проте, спостерігаються і деякі відмінності, які полягають в перевазі ямних поховань і поховань з нечищеними залишками кремації, а також в засипанні рештками кострища підкльошових поховань.

Література

1. Герета І.П. Звіт про розкопки Чернилів Руського могильника в 1973 // Архів ІА НАН України. - 79 ф.с. 6705.

2. Захарук Ю.М. Дослідження пам'яток доби раннього заліза на Волині в 1950 р. // АП України - 1956 - Т.VI - С.21-33.

3. Крушельницька Л.І. Північне Прикарпаття і Західна Волинь за доби раннього заліза. К.: Наук. думка. 1976-145с.

4. Кухаренко Ю.В. Памятники железного века на территории Полесья // САИ - Вып. Д1-29 - М.: Наука, 1961 - 70 с.

5. Могильников В.А.Погребальний обряд культур III в. до н.э. - III в.н.э. в западной части Балтийского региона // Погребальный обряд племен северной и средней Европы в I тыс. до н.э.- М.: Наука, 1974 - С.170-191.

6. Никитина В.Б. Вновь открытые памятники поморской культуры // КСИА - 1964 - Вып. 102 - С.43-47.

7. Никитина В.Б. Памятники поморской культуры в Белоруссии и на Украине // СА - 1965 - №1 - С.194-205.

8. Никитина В.Б. Поморская культура // Погребальный обряд племен северной Европы в I тыс. до н.э. М.: Наука, 1974.

9. Тиханова М.А. Разведки в районе верхнего течения р.Горынь // КСИА - 1962 - №87 - С.43-56.

10. Chomentowska B. Cmentarzyskа kultury pomorskiej na Mazowszu // Swiatowit - 1970. - T. 31. - S.189-281.

11. Durczewski Z. Zagadnienie grobów jamowych w kulturze luzyckiej i pózniejszych ich nawiązan // WA - 1939-1948 - T.XVI - S.34-52

12. Gądzikiewicz M. Wybrane zagalnienie z badań nad kulturą grobów kloszowyh // WA - 1954 - T.XX - S.132-172.

13. Jazdzewski K. Kujawskie przyczynki do zagadnienia tybulezosci Slowian na ziemiach Polskich // WA - 1939 (1948). - T. XVI. - S.106-161

14. Kietlinska A., Miklaszewska R. Cmentarzysko grobów kloszowych na wsi Transbor, pow Minsk Mazowiecki // MS - 1963 - T. IX. - S.235-330.

15. Luka A. Cmentarzysko z wczesnego i środkowego okresu latenskiego w Tynwaldzie, pow. Suoni // Slaria antigua - 1956 - S.302-357

16. Malinowski T. Kultura pomorska a kultura grobów podkloszowych // Zagadnienie okresu latenskiego w Polsce. Wroclaw etc. 1968 - S.15-18.

17. Malinowski T. Obrządek pogrzebowy ludności kultury luzyckiej w Polsce // Preglad Archeologiczny - 1962 - T. XIV - S.5-135

18. Malinowski T. Obrządek pogrzebowy ludności kultury pomorskiej. Wroclaw etc. 1969

19. Prahistoria ziem Polskich. Od śródkowej epoci brązy do śródkowego okresu lateńskiego. Wroclaw etc. - 1979 - T.4-360s.

20. Rozanska H. Cmentarzysko kultury pomorskiej i grobów kloszowych we wsi Pasikonie, pow. Sonaczew // WA - 1976. - T.41. - Z.2. - S.139-178

21. Sulimirski S. Kultura wysocka. Krakow. 1931

22. Zawadzka B. Cmentarzysko grobów kloszowych w Warszawa - Henrykowie // MS. - 1964. - T.X.- S.229-321.

См. также Шкоропад В. Особливостi поморсько-кльошовоi культури на Волинi

В начало страницы

По вопросам, связанным с размещением информации на сайте, обращайтесь по адресу: eremenko@archaeology.ru
Все тексты статей и монографий, опубликованные на сайте, присланы их авторами или получены в Сети в открытом доступе.
Если владельцы авторских прав на некоторые из текстов будут возражать против их нахождения на сайте, я готов удалить их
Коммерческое использование опубликованных материалов возможно только с разрешения владельцев авторских прав
При использовании материалов, опубликованных на сайте, ссылка обязательна
© Шкоропад В. 2000 (текст), В.Е. Еременко (оформление), 2001
Оптимизировано для Internet Explorer 1280х1024 Страница обновлена 21.03.12